Міжнародні стандарти - Office Open XML

У вересні 2007-го року Міжнародна організація зі стандартизації(ISO) та міжнародна електротехнічна комісія(IEC) не змогли прийняти за стандарт формат Office Open XML, що було розроблено корпорацією Microsoft для електронних документів, презентацій та електронних таблиць. Проти висловилося 53 відсотки, тих хто голосував та лише 26% “за”. Дуже прикро, що серед “26%”, більшість з яких складали країни “третього світу”, опинилася і Україна. Після чого бразильський уряд оперативно направив ноту своїм українським колегам, де вказав, що у розробленому Microsoft документі “64 технічні та формальні недоліки” та підтвердив відданість відкритим стандартам. Відповідь Державного департаменту з питань зв’язку та інформатизації невідома.

Microsoft не втрачає часу і вже під час наступного голосування 1 квітня 2008-го року 75% повних членів об’єднаного технічного комітету Міжнародної організації зі стандартизації(ISO) підтримують формат OOXML, при потрібних 66.7%. Таким чином формат Office Open XML формат отримує статус міжнародного відкритого стандарту ISO/IEC, що раніше було вже надано таким форматам як HTML, PDF та ODF. У травні 2008 року було подано апеляції від таких країн як ПАР, Бразилії, Індії та Венесуели. У серпні ISO відхилила апелляції, у відповідь IT організації Бразилії, ПАР, Венесуели, Еквадору, Парагваю та Куби висловили сумніви у нейтральності ISO. Крім державних противників цього стандарту, що виступили проти, були такі компанії як Sun, Google та IBM. Ними стверджувалося, що незважаючи на відкритість інформації про формат, він захищений патентами США, і будь-яка програма для перегляду Office Open XML порушить закони США. Також було зауважено, що документація OOXML займає понад 6000 сторінок, на відміну від ODF – лише 860. Це значно ускладнить розробку програм з підтримкою Office Open XML.

Українська Асоціація Користувачів та Розробників Вільного і Відкритого Програмного Забезпечення 9 лютого 2008 року направили лист до прем’єр-міністра Ю.В. Тимошенко, де зазначила критичну ситуацію, що склалася в Україні з виробництвом і впровадженням Вільного/Відкритого програмного забезпечення. Зокрема йшлося про незрозумілі та необгрунтовані кроки Держстандарту при голосуванні, фактично підтримці стандарту запропонованого Microsoft, незважаючи на всі існуючі недоліки. Відповіді, яка згідно законодавства повинна була надана протягом 30 днів немає. УАВВПЗ вкотре наштовхується на щільний мур непорозуміння з боку державних органів влади. Можливо складовою цього фундаменту є фінансове стимулювання з боку пропрієтарних виробників(певного монополіста) окремих представників державної влади.