_R_01_WGrant.pdf

102 K

АКТУАЛЬНА ЦИТАТА

“Для нашого народу принизливо, що ми… платимо іноземцям щорічно 20 або 30 мільйонів доларів за речі, які повинні були б вироблятись на наших потужностях нашими громадянами. Ці гроші віднімаються від доходів народу, і про них не можна сказати нічого іншого, як тільки те, що їх викинуто… 

Нація, яка володіє такими величезними ресурсними джерелами, які має наша країна, неодмінно повинна брати повну участь у всесвітній торгівлі”.

Вільям Грант, 4-й Президент США. Із Звернення до Конгресу США, 1870 рік. (Мінімально скорочена цитата)

ОСНОВНІ ВИЗНАЧЕННЯ 

НОВОЇ (ПОСТІНДУСТРІАЛЬНОЇ) ЕКОНОМІКИ

ПРОГРАМНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

Вільна інтелектуальна власність – інтелектуальна власність, щодо якої допускається вільне використання об’єкту власності. Це означає, що суб’єкт права Вільної інтелектуальної власності (автор, власник) зберігає за собою лише особисті немайнові права на об’єкт інтелектуальної власності; майнові ж права інтелектуальної власності передає у відкрите (вільне) суспільне користування.

Відкрита інтелектуальна власність – інтелектуальна власність, щодо якої допускається вільне отримання та вивчення об’єкту власності. Це означає, що суб’єкт права (автор, власник) передає у відкрите (вільне) суспільне користування вичерпні дані про склад, структуру та побудову об’єкту інтелектуальної власності (наприклад, код комп’ютерної програми)

“Вільна” ліцензія на програмне забезпечення – будь-яка ліцензія на програмне забезпечення, що гарантує користувачеві права та можливості використання програми, не менші, ніж:

– використання програми для будь-яких цілей;

– доступ до програмного коду;

– будь-які дослідження механізмів функціонування програми;

– можливість використання механізмів (принципів) функціонування і будь-яких довільних частин коду програми для створення інших програм та (або) адаптації до потреб користувача;

– можливість копіювання (тиражування) і публічного поширення копій програми;

– можливість зміни і вільного поширення як оригінальної програми, так і зміненої, за тими ж умовами, під які підпадає і оригінальна програма.

“Вільна” програма”(“Вільне програмне забезпечення”) – програма (програмне забезпечення), що відповідає вимогам Вільної інтелектуальної власності та підпадає під умови Вільної ліцензії.

“Вільне (Відкрите) програмне забезпечення” – програмне забезпечення, що відповідає вимогам Вільної (Відкритої) інтелектуальної власності.

Закрита (або ж “пропрієтарна”, від від “property” – право власності, володіння) інтелектуальна власність – інтелектуальна власність, суб’єкт права якої (автор та (або) власник) зберігає за собою всі основні майнові та немайнові права на об’єкт інтелектуальної власності.

“Закрите програмне забезпечення”, “Закрита програма” (ще – “Пропрієтарне програмне забезпечення” від “property” – право власності, володіння) – програмне забезпечення, на яке зберігається право закритої (пропрієтарної) інтелектуальної власності.

Придбавши закрите програмне забезпечення, користувач отримує лише обмежене право користування ним. Як правило – заборонений або закритий доступ до коду, заборонене внесення будь-яких змін, виконання більш ніж на одному комп’ютері, тиражування і розповсюдження, перепродаж, копіювання, тощо.