Звернення до української спільноти
користувачів та розробників
Вільного та Відкритого програмного забезпечення

Ситуація з Відкритим програмним забезпеченням та Відкритими ліцензіями в Україні

Україна має доволі розвинутий (хоча і глибоко вторинний) ринок комп’ютерних технологій та більш-менш пристойну телекомунікаційну інфраструктуру. Країна також поки що здатна надавати непогану вищу технічну освітню базу (хоча загалом урядові уявлення про науковий та освітній потенціал на даний момент вже можна визначити як "великою мірою перебільшені"). Однак "мессиджі" щодо "електронної" та всілякої іншої "високотехнологічної готовності", що їх надають міжнародним структурам українські урядовці – є фразеологією виключно для "зовнішнього користування". Реальна внутрішня ситуація є цілком іншою.

Іншою вона є головним чином не через "обсяги IT-ринку", з яких можна вирахувати хіба що грошовий еквівалент IT-споживання "верхніх двохсот тисяч" населення – а через цілком деградаційну структуру IT-cфери, яка зосереджена виключно навколо дистриб’юції (тобто перепродажу) закордонних пропрієтарних технологічних рішень..

Проблема полягає в тому, що пропрієтарне програмне забезпечення – монопольно домінує на українському IT-ринку, і особливо – в державному секторі.

Це домінування призводить до катастрофічного стану з інформатизацією, особливо – від регіонального рівня і нижче.

Витоки проблеми знаходимо в 1992 році, на початку епохи української незалежності – коли український уряд, починаючи формувати національну систему авторського права, не взяв до уваги жодного іншого типу ліцензій окрім жорстко-пропрієтарних.

Не в останню чергу це відбулось тому, що західні консультанти свідомо не запропонували жодної іншої моделі, окрім пропрієтарної. В результаті українські правові норми, що регламентують інтелектуальне та авторське право – просто не беруть до уваги жодних типів Відкритої/Вільної інтелектуальної власності. Відповідно, і економічні моделі розробки, и особливо – розповсюдження програмного забезпечення не лише не використовуються, а й практично "заборонені".

Через це:

– по-перше, країна за фактом не бере участі в міжнародному ринку програмного забезпечення, поставляючи кадри лише для дилерських структур, представництв закордонних компаній та еміграції, яка за соціологічними даними сягає сьогодні третини працеспроможного населення;

– по-друге, ситуація "пропрієтарне або незаконне" широко використовується як засіб економічного або політичного тиску на національний бізнес та судових переслідувань користувачів – особливо що стосується фірм та юридичних осіб.

Маємо приклади знищення фабрик з виробництва CD (навіть у ситуації доведеності постачання основної маси контрафактних CD дисків з Росії та Білорусії); переслідувань Інтернет-кафе та клубів, що були зачинені або змушені використовувати програмне забезпечення від пропрієтарних виробників;

Відсутність конкретної пропрієтарної ліцензії є нині основою для конфіскації та арешту комп’ютерного обладнання організацій: таким чином у багатьох випадках "боротьба з піратським програмним забезпеченням" часто зводиться до перевірки сертифікатів від кількох пропрієтарних постачальників ПЗ та зупинки бізнесу до моменту виплати хабара "органам", що проводять перевірку – або до примусового придбання пропрієтарного програмного забезпечення в “уповноваженого дилера”. Це сповільнює загальний технологічний розвиток, підвищує рівень корупції та створює перепони для національного бізнесу.

Окремі сфери національної економіки, як-от освіта – повністю віддано у розпорядження цілком конкретних іноземних фірм підзаконними розпорядженнями міністерств.

Більше того: з року в рік спілки пропрієтарних розробників представляли Україну як "лідера" у використанні піратського програмного забезпечення, що служить потужним політичним важелем для застосування санкцій в інших сферах виробництва.

Державні організації, таким чином, як і весь державний сектор, витрачають майже всі виділені на інформатизацію кошти на закупівлю ліцензій пропрієтарного програмного забезпечення – замість вкладання коштів в розробку власних ліній програмних продуктів або "закриття" інших потреб (як-от сучасна інфраструктура, навчання користувачів, підготовка фахівців) – при тому, що повна інформатизація і "легалізація" за пропрієтарним принципом однаково залишається фінансово недосяжною (за розрахунками 2002 року на таку тотальну "легалізацію держсектора необхідно було близько 300 мільйонів доларів, до того ж кожні 3 роки співмірна сума повинна була б витрачатись на поновлення ліцензій або закупівлю нових версій).

 

Мета існування і основні завдання UAFOSS

Українська Асоціація Користувачів та Розробників Відкритого Програмного Забезпечення створена з метою об’єднання всіх, хто зацікавлений у розвитку Вільного та Відкритого Забезпечення в Україні.

Основна мета діяльності організації - захист прав спільноти користувачів ВПЗ в Україні та розвиток конкурентного, відкритого і прозорого ринку ІТ-послуг у нашій державі. Асоціація активно сприятиме участі членів УАВВПЗ в державних тендерах на закупівлю/встановлення ПЗ, як шляхом технічної, інформаційної і організаційної підтримки, так і шляхом політичного лобіювання інтересів спільноти ВПЗ.

У листопаді 2005 року громадська організація УАВВПЗ була зареєстрована у Міністерстві Юстиції України.

На сьогодні найбільш актуальними цілями організації є такі:
 

Консолідація розробників та користувачів Вільного (Відкритого) програмного забезпечення в Україні, зокрема – з метою взаємного посилення і забезпечення можливості виконання проектів на базі ВВПЗ вищого організаційного рівня; Надання повноцінної можливості використання Відкритого ПЗ в державному (особливо навчальному та академічному) секторі та бізнес-секторі – через лобіювання відповідних законодавчих ініціатив, ведення відповідних справ звичайних судах, Конституційному Суді та Антимонопольному Комітеті України; Створення можливостей для розповсюдження Вільних та Відкритих економічних моделей на державний сектор, бізнес-сектор та кінцевих користувачів; Забезпечення зв’язку між локальними та міжнародними спілками та громадськими організаціями, які протистоять лобістам жорстко-пропрієтарного підходу до інтелектуальної власності;Локалізація та адаптація Вільного (Відкритого) ПЗ, як на базі OSDN.ORG.UA, так і на базі спеціальних проектів; Формування як організаційної, так і технічної мережі національного рівня, для цілей вивчення реальних потреб у програмному забезпеченні, пропаганди та підтримки Вільного ПЗ, Вільних ліцензій та відповідних економічних моделей – як централізовано, так і в кожному з регіонів; Спеціальні проекти підтримки користувачів Вільного/Відкритого ПЗ; Розгортання мережі пошуку замовлень для забезпечення членів українською спільноти Open Source участю в структурованих і гарантованих проектах Вільної (Відкритої) форми власності.

Про заснування UAFOSS

Утворення організації стало підсумком інституалізації кількох різних громадських проектів, що від 2000 – 2005 велись різними групами, але всі були однаково спрямовані на впровадження ВПЗ в Україні.

Основу ініціативної групи творців УАВВПЗ склали активні учасники Open Source Development Network (OSDN) та Open Software Law Special Interest Group (OSL SIG).

Від 2002 року громадською групою по підтримці законопроекту про розблокування Вільних (Відкритих) форм інтелектуальної власності (OSL SIG) ведеться робота над проектом «Закону про використання Відкритих і Вільних форм інтелектуальної власності, Відкритих форматів даних та Відкритого (Вільного) програмного забезпечення в державних установах і державному секторі господарства». Законопроект подано до розгляду в Верховній Раді Народними Депутатами України Олійником Б.І. та Мусіякою Б.Л. (останнє подання 31.01.06). Йде робота (хоча й вельми важка з урахуванням специфіки Верховної Ради зразка 1996 року) над створенням парламентської групи для ухвалення даного законопроекту в парламенті нового скликання. Законопроект розблоковує можливість використання в державному секторі нових для українського законодавства типів інтелектуальної власності (“вільні” та “відкриті” ліцензії на інтелектуальну власність), зокрема на програмне забезпечення, аудіо- та відеотвори, і вводить до законодавчого поля України відповідні терміни. Цей аспект є важливим через те, що розблокування Вільних (Відкритих) форм інтелектуальної власності створює базу для перегляду старого, корупційного підходу до виконання проектів в державному IT-секторі. Кардинально зменшуючи “міграцію” коштів у вигляді ліцензійних виплат за кордони країни, використання Вільного і Відкритого програмного забезпечення стимулює розвиток місцевої сфери виробництва IT-продукту, створює нові робочі місця і зменшує так звану “втечу мізків”, особливо серед кваліфікованих технічних спеціалістів. Законопроект створює реальні умови для припинення так званого "піратства" програмного забезпечення, а також запобігає утворенню монополій при постачанні до держсектору програмного забезпечення та інтеграційних рішень.

Спільно з представництвом ООН в Україні (United Nations Development Network), OSL SIG, Open Source Development Network Ukraine (OSDN) та Комітетом з питань науки і освіти Верховної Ради України проведено Круглий стіл з проблем розповсюдження Вільного (Відкритого) програмного забезпечення та інших об’єктів Вільної (Відкритої) інтелектуальної власності в Україні” (12 вересня 2005 року). За результатами підготовлено збірку інформаційних матеріалів, що була розповсюджена під час Парламентських Слухань з Питань Розвитку Інформаційного Суспільства в Україні.

В середині листопада 2005 року, за ініціативою організаційного комітету Української Асоціації Користувачів та Розробників Вільного та Відкритого Програмного Забезпечення (УАВВПЗ), народний депутат України В. Л. Мусіяка направив до Антимонопольного Комітету України заявку стосовно розблокування Відкритого і Вільного Програмного Забезпечення в Україні. Документ підписали ряд наукових та громадських організацій. Мета звернення полягає в тому, щоб забезпечити розробникам ВПЗ рівні з іншими учасниками ринку умови участі у державних тендерах на закупівлю/встановлення програмного забезпечення (на сьогоднішній день, «дякуючи» політиці профільного міністерства (Міністерство освіти і науки), для державного сектора закуповується лише пропрієтарне програмне забезпечення).

За сприяння організаційного комітету УАВВПЗ проведена робота із ЗМI, щодо винесення дискусій стосовно ВПЗ з чисто технічних/галузевих медіа в загальнонаціональні медіа. За останні 2 роки на радіо “ЕРА” вийшло 8 передач присвячених тематиці ВПЗ. Опубліковано значну кількість статей у друкованих та електронних ЗМІ: "Українська правда", "ГлавРед", "Інтелектуальна власність", "News Forge", "proIT.com.ua", "ITC", "Комп&ньоН", "Корпоративні системи", інших.

На телеканалі «К1»» ціла передача «Один день» була присвячена ВПЗ.

Актуальні проекти УАВВПЗ

Восени 2006 року у м. Києві відбулося відкриття штаб-квартири Асоціації (01133, Київ, бульвю Лесі Українки 8, офіс 1). Діяльність центрального офісу зосереджено на організації спільноти та заходів УАВВПЗ, на технічній та юридичній підтримці користувачів та розробників ВПЗ, а також на громадській роботі з пропагування ВПЗ, з іншого.

В процесі створення знаходиться БД розробників ВПЗ, які в подальшому стануть учасниками проектів УАВВПЗ з розробки ВПЗ та його впровадження.

Триває розвиток регіональних представництв УАВВПЗ.

Триває робота по організації лобі законопроекту із розблокування вільних форм інтелектуальної власності в Україні у парламенті нового скликання;

Розпочато організаційну роботу щодо проведення восени 2007 року, разом із VI Конферецією OSDN, профільної виставки "Відкрите/Вільне програмне забезпечення для всіх" і ряду тематичних конференцій з тематики впровадження та використання Вільної/Відкритої інтелектуальної власності.

Ідуть переговори з Free Software Foundation щодо передачі до України юридично затверджених Вільних ліцензій;

Місцевим активістам UAFOSS надається юридична і технічна допомогу у справі ведення проектів з впровадження Вільного/Відкритого ПЗ в установах та організаціях.

 
Шановні панове!

Ініціативна група UAFOSS цілком усвідомлює, що самий рух ВВПЗ передбачає певну неформальність відносин. І що саме саме ця унікальна форма робить його вільним. Світове співтовариство ВВПЗ відомо тим, що саме створює для себе правила гри.

Так і UAFOSS задумана як засіб розвитку таких стосунків. Створення Асоціації обумовлене тим, що в Україні, на відміну від Європи та США, досі ні на рівні держави (історично – основного замовника програмних технологій), ні на рівні громадських організацій не створено умов для того, щоб такий рух мав можливість відбутися і розвинутися. В нашій країні все ще за великим рахунком відсутні традиції громадянського суспільства, яке в "старих" демократіях  (не скажемо "розвинутих", бо це питання точки відліку) саме по собі є гравцем, співмірним за силою державі.

В цій ситуації UAFOSS силами своїх учасників, тих груп, які його сформують, працюватиме над координацією дій регіонального співтовариства – для забезпечення подальшого розвитку. В термін "розвиток" ми вкладаємо рівноправну участь в державних тендерах на інформатизацію, і, одночасно – більший ступінь капіталізації проектів ВПЗ за рахунок участі у вагомих проектах.

Тому ми запрошуємо кожного, хто зацікавлений у розвитку теми Вільних і Відкритих ліцензій загалом, та Вільного і Відкритого програмного забезпечення зокрема – приєднуватись, і брати участь у діяльності UAFOSS.

Ми стверджуємо принципову відкритість нашої Асоціації і принципово партнерські правила участі в запроваджених нами проектах.